Від скіфської Апі до української Дани
Соломія

    Апі  - дослівно Водна, Водяниця, від індоіранського ап, аб « вода, ріка». Геродот ототожнює її з грецькою Геєю ( «Землею»), що споріднює цей образ із ведійською Прітхві-Землею і Коровою-Землею (Замунь) з «Велесової книги» . Апі
вважалася хтонічним ( земним) божеством, втіленням нижнього світу і водночас уособленням породжувальної стихії, і зображалася як жінка з ногами в подобі змій. Судячи з Геродотової легенди про шлюб Геракла ( сина Зевса) з напівдівою-напівзмією дочкою Дніпра-Бористена, від якої в нього народилося троє синів, Апі є праматір’ю скіфів. Чоловік її має трактуватися як божество Неба, а шлюб Неба-Батька з Землею-Матір’ю – загально індоєвропейський мотив.
Ім.’я Апія ( у Геродота Опія) «Апіна», «Дочка Апі» мала дружина скіфського царя Ар’япіта.
   Ймовірно, Апі тотожна ведійській богині первозданних вод Дану, матері первісних богів-девів і їхніх постійних супротивників. А також давньоукраїнській, нині фольклорній Дані, теж причетній до первозданної водної стихії, з якої, за первісними уявленнями, творився впорядкований, налагоджений світ.
   Ім’я Дану (Дана) означає «Ріка, Потік»: воно відбите у назвах найбільших українських річок – Дон, Донець, Дунай, Дністер, Дніпро…
   Окрім того , у «Велесовій книзі» згадується жіноче божество Обидоносиця, тотожна Діві-Обиді «Слова о полку Ігоревім», ім’я якої означає «Корононосиця», «Вінценосна», бо Обида  споріднене із санскритським апіда «корона, вінець». Через це й ім’я її  Деві-Апіда, Діва-Апіда, а з українським оканням – Діва-Опіда – «Богиня-Діва в короні», «Богиня-цариця», інакше – «Богиня-Захисниця», «Богиня-Берегиня».
Отож, і в Херсонесі Таврійському – літописному Корсуні й нинішньому Севастополі, і в Києві був храм Богині-Воїтельки, Помічниці й Спасительки воїнів, Покровительки й Захисниці, Матері міст руських. Пізніше козацька Покрова теж іноді зображалася в короні.

З книжки Сергія Наливайка «Етнічна історія Давньої України» ( Київ. Євшан-зілля.2007 рік). Лялька  виготовлена на початку 2011р. Висота – 33,5 см.
Техніка – порцеляна, текстиль. Ручна робота.

За основу інтерпретації взято зображення Апі з кінського налобника та золотої бляшки   ( Курган Куль-оба. 4 ст. до н. е. )