“УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ МИНУЛИХ ЛІТ. Центральні регіони “
( Лялькова композиція з 18 персон. Порцеляна, висота 16-18 см. Ручна робота. Ексклюзив. )
Власність Ольги Лисенко. Київ.

Коментар.


     
     

     Автор-виконавець Тетяна Федорова
        За участю:
     Євген Москаленко ( порцеляна )
     
Вікторія Бобровицька (живопис )
     Павло Устименко (меблі, ложки, скриня-подіум; дерево )
     Олег Бубон ( килимок; холодний батік )
     
     

Липень. 2000 рік.
     
      Весілля минулого один чи не з найскладніших обрядів, що ділиться на кілька тривалих актів: знайомство (переважно на вечорницях), сватання, заручини, вінчання, саме весілля (спочатку в хаті молодої, потім – у молодого).
      Композиція відображає один із, так би мовити, перехідних моментів дійства. Уже відбулося вінчання в церкві. На столі духмяниться весільний коровай ( як і належить, із шишками,пташками,калиною і барвінком),
     Виблискує прикрасами ритуальне гільце ( таке ж стоїть у хаті молодого, «чекає» разом із родиною нареченого на продовження весілля у майбутній оселі молодої, тобто, у свекрухи)…
      Це останній день ( вечір ) у рідній домівці для нареченої. Молодята сидять на овечій шкурі ( або на вивернутому кожусі ), щоби їм велося разом заможно.
      На голові нареченої востаннє красується пишний вінок, по спині під стрічками збігає до пояса коса – дівоча краса. Скоро, ой скоро, її сховають під жіночий очіпок ,що лежить на хлібові разом із ложками. І молодий повезе свою суджену до власного двору…
      Здається , присутні тут персонажі завмерли тільки на мить: і засмучена мати молодої ( теща ), адже віддає рідну дитину до чужої хати ( що там її чекає, яка судилася доля ?) ; і старший боярин от-от змахне рукою, подасть знак до розподілу короваю між гостями. Зайдуть до хати троїсті музики, почнуться незліченні обрядові пісні. Весілля вихлюпнеться на вулицю, аби пройти селом і закінчитися у хаті молодого.
      А поки що все завмерло на мить…
     

Основна література, використана під час роботи над композицією
     Хведір Вовк. Студії з української етнографії та етнології. 1995 р.
     Де ля Фліз. Альбоми. Том перший. Серія « етнографічно-фольклорна». 1996 р.
     Т.В. Косміна, З.О. Васіна. Українське весільне вбрання. Етнографічні реконструкції. Комплект листівок. 1989 р.
     Тамара Ніколаєва. Історія українського костюма. 1996 р.
     К.І. Матейко. Український народний одяг. 1977 р.
     Традиційний одяг Черкащини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Каталог виставки. 1993 р.